27
листопада
2016
12:52
 

Інститут наставництва для дітей із інтернатів масштабуватиме пілотні проекти на всю країну

 

В Україні пройшов саміт із наставництва для дітей із інтернатів, після якого офіційно почався процес масштабування руху на всю Україну. Передбачається, що це допоможе 104 000 українським дітям, які зараз перебувають у закладах інституційного догляду, вирішити питання їхньої соціалізації.

Це – нематеріальний спосіб участі. Цієї осені наставництво було законодавчо оформлено як одна з офіційних форм допомоги дітям в закладах інституційного догляду За його методологією, для однієї дитини знаходять наставника, який стає для неї другом, моральним авторитетом і психологічною підтримкою.

За словами дружини Президента України, голови Ради Благодійного фонду Петра Порошенка, Марини Порошенко, «наставництво – це прогресивний і дієвий механізм зміни нашого пострадянського сприйняття проблем сирітства та всиновлення».

 «Випускники інтернатів у десятки разів більше схильні до алкогольної залежності та проблем із законом. Ці діти травмовані складними життєвими обставинами, а система, яка годує та одягає, не може повноцінно підготувати їх до самостійного дорослого життя. Тому минає час, і їхні діти часто також потрапляють до інтернатів», – каже Микола Кулеба, уповноважений Президента України з прав дитини та один із ідеологів наставництва для дітей-сиріт в Україні.

Наставник  може розірвати це замкнуте коло. Він навчає дитину вирішувати побутові проблеми, допомагає з професійною орієнтацією та вмінням спілкуватися в соціумі. Прикладом власної родини наставник передає дитині сімейні цінності.

Любов Лоріашвілі, головний спеціаліст Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, зазначає: «Дитина потребує прикладів моделей поведінки в різних ситуаціях, які вона бере з навколишнього середовища. Що більше цих моделей буде, то швидше і краще дитина адаптується до соціуму. У розширенні цього діапазону і допомагає наставник».

«За час нашої роботи 1330 дітей із інтернатів отримали наставників. Кандидатам ми пояснюємо, що наставник – не рятівник. Він – друг, головна мета якого – дати дитині особисту підтримку та стати містком у реальний світ за межами інтернату. І сам наставник також розвивається в цих стосунках», – каже Тетяна Іордан, керівник проекту «Одна надія», який є фундатором наставництва в Україні.

Допомогти може буквально кожен – не тільки як наставник, а й долучившись до роботи з партнерськими організаціями, державними структурами, пошуку наставників, популяризації руху. 

 

Читайте також

ТОП-10 новин місяця